Медицинский институт СумГУ

У статті 311 Цивільного кодексу України також зазначається, що житло фізичної особи є недоторканим. Частиною четвертою статті 311 Цивільного кодексу України додатково наголошується на тому, що фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом. Аналогічну норму містить і частина четверта статті 9 Житлового кодексу УРСР. 

 

Слід звернути увагу на те, що Цивільний кодекс забороняє будь-яке примусове позбавлення житла: як постійного, так і тимчасового (до якого, зокрема, відноситься  примусове позбавлення житла з 23 годині до ранку). Крім того, увагу слід звернути і на те, що підстави примусового позбавлення житла можуть встановлюватися виключно законами України, але аж ніяк не підзаконними актами, не говорячи вже про накази керівників вищих навчальних закладів. 

 

Таким чином, заборона мешканцям гуртожитку входити до гуртожитку після 23 години може тлумачитися як тимчасове позбавлення житла (у нічний час) на підставі наказу ректора, що є порушенням статті 30 Конституції України, статті 311 Цивільного кодексу України та статті 9 Житлового кодексу УРСР. 

 

Заборона мешканцям гуртожитку входити до гуртожитку після 23 години порушує не лише право особи на житло. Так, відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних  підставах  перебуває  на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання. Аналогічні норми містяться у статті 313 Цивільного кодексу України. Частина друга статті 313 Цивільного кодексу України уточнює, що повне право на свободу пересування по території України особа отримує з 14 років. Таким чином, всі мешканці гуртожитків вищих навчальних закладів мають право на свободу пересування. 

 

Визначення свободи пересування надається у статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Відповідно до згаданої статті свобода пересування - це право громадянина  України, а також іноземця  та  особи  без громадянства,  які на законних підставах перебувають в Україні,  вільно та безперешкодно за своїм  бажанням переміщатися   по  території  України  у  будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у  будь-який  час,  за  винятком  обмежень,  які встановлюються законом. 

 

Звертаю увагу на те, що обмеження стосовно свободи пересування можуть встановлюватися виключно законами України, але аж ніяк не наказами керівників вищих навчальних закладів.

 

Статтею 12 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлені такі виключення для свободи пересування:

 

у прикордонній смузі; 

 

на територіях військових об'єктів; 

 

у зонах,  які згідно із законом належать до зон  з обмеженим доступом; 

 

на приватних земельних ділянках; 

 

на територіях,  щодо  яких  введено  воєнний або надзвичайний стан; 

 

на окремих територіях  і  в  населених  пунктах,  де  у  разі небезпеки   поширення  інфекційних  захворювань  і  отруєнь  людей введені  особливі  умови   і   режим   проживання   населення   та господарської діяльності.

 

 

Беззаперечним є те, що гуртожитки вищих навчальних закладів розташовані на території України. Беззаперечним є і те, що ця територія  не підпадає під жодний з пунктів закону що дозволяє обмежувати право на свободу пересування по ній.  Таким чином обмеження свободи пересування по території гуртожитку у нічний час є порушенням статті 33 Конституції України, статті 313 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

 

Щодо начебто можливого виникнення проблеми розбещення малолітніх. 

 

Відповідно до частини друга статті 313 Цивільного кодексу України уточнює, що повне право на свободу пересування по території України особа отримує з 14 років. Таким чином, всі мешканці гуртожитків вищих навчальних закладів мають право на свободу пересування. 

 

Що стосується можливих негативних наслідків, то слід зазначити, що дозвіл на вхід до гуртожитку після 23 години аж ніяк не впливає на склад проживаючих у гуртожитку (оскільки у листі Міносвіти йдеться про допуск у гуртожиток після 23:00 його мешканців, але аж ніяк не сторонніх осіб). 

 

Допуск до гуртожитку після 23 години не порушує жодної статті Законів України "Про охорону дитинства" та Конвенції про права дитини ратифікованої постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 р. 

 

Більше того, Положення Наказу Міністерства освіти і науки України №1004 від 13.11.2007 «Про затвердження Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу» в частині допуску мешканців студентських гуртожитків не передбачають жодних вікових цензів (в тому числі і щодо студентів І-ІІІ рівня акредитації, де навчаються молоді люди до 18 років)

 

Навпаки, значно більшу загрозу для неповнолітніх студентів становить їх перебування після 23:00 на вулицях, через те, що їх не пускають у гуртожиток і вони змушені будуть потрапляти в інший спосіб до гуртожитків (давання хабарів працівникам гуртожитку, потрапляння до кімнат через дробину тощо). 

 

Стосовно розбещення неповнолітніх і т.д. По-перше, формальне заперечення. Власне стаття 156 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Таким чином, вже з 16 років починається вже "особисте життя", право на яке охороняється Конституцією України. 

 

15-річних осіб у гуртожитках не має і не може бути, оскільки відповідно до Закону України "Про середню освіту", термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти 11 років, можна вирахувати, що для того, щоб опинитися у гуртожитку у 15 років особа повинна піти у школу у 4 роки.

 

По-друге, незрозуміло чому вважається, що ризик протиправних дій щодо неповнолітніх всередині гуртожитку вище ніж на вулиці. Крім того, навіть якщо визнати концепцію "підвищеної небезпеки" перебування у гуртожитку, то знову ж незрозуміло чому робиться висновки, що протиправні дії можуть статися у період з 23:00, проте не можуть статися вдень чи зранку. 

 

Висновки:

 

1.Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-705 від 14 вересня 2011 року (про недопущення обмежень прав мешканців студентських гуртожитків) повністю відповідає чинному законодавству України і підліягає виконанню.